Допоки житиму... Перекл. з франц. Степан Пінчук. Текст
Вид матеріалу:
Текст Мова: українська Публікація: Київ Молодь 1991Опис: 170 сТематика(и): Літературно-художнє виданняЖанр/форма: -- РоманЗведення: Велетенська могила мореплавців була тут, поряд, рухлива, ненажерлива. Вона вдаряла своїми хвилями в прибережні скелі глухими ударами. Тієї чи іншої ночі доведеться потрапити в її пащу, змагатися, відбиватися там, серед шаленства речей, чорних і крижаних, вони це знали.
Та що їм до того! Поки що вони на землі, захищені від цього безглуздого сказу. Отож в убогій похмурій хатині, де шугає вітер, вони, сп'янілі, зваблені солодким одвічним чаром кохання, віддались одне одному, не турбуючись ні про смерть, ні про щось інше.
| Тип одиниці зберігання | Поточна бібліотека | Шифр зберігання | Стан | Очікується на дату | Штрих-код |
|---|---|---|---|---|---|
Книги
|
Публічна бібліотека Абонемент | 821(477) (Огляд полиці (Відкривається нижче)) | Доступно | 15097 |
Велетенська могила мореплавців була тут, поряд, рухлива, ненажерлива. Вона вдаряла своїми хвилями в прибережні скелі глухими ударами. Тієї чи іншої ночі доведеться потрапити в її пащу, змагатися, відбиватися там, серед шаленства речей, чорних і крижаних, вони це знали.
Та що їм до того! Поки що вони на землі, захищені від цього безглуздого сказу. Отож в убогій похмурій хатині, де шугає вітер, вони, сп'янілі, зваблені солодким одвічним чаром кохання, віддались одне одному, не турбуючись ні про смерть, ні про щось інше.
Для широкого кола читачів
Натисніть на зображення, щоб переглянути його в оглядачі зображень
Немає коментарів для цієї одиниці.