| 000 | 02390nam a22002657a 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 003 | Uzh_bibl | ||
| 008 | 240711b |||||||| |||| 00| 0 ukr d | ||
| 020 |
_a978-966-03-9622-7 _c433.00 |
||
| 040 | _bукр. | ||
| 041 |
_2jpn _aukr |
||
| 080 | _a821(520) | ||
| 090 |
_a821(520) _bА 44 |
||
| 100 | _aАкутагава, Рюноске. | ||
| 245 |
_aБрама Расьомон. _cПер. В. С. Бойка; передмова Б. П. Яценка; худож.-оформлювач О. А. Гугалова- Мєшкова _hТекст |
||
| 260 |
_aХарків _bФоліо _c2023 |
||
| 300 | _a508 с. | ||
| 490 | _a"Світова класика" | ||
| 520 | _aРюноске Акутаґава (1892—1927) — классик японської літератури, витончений психолог, володар яскравого дару провидця, блискучий новеліст, що отримав визнання ще за життя. У віці 35 років, доведений до відчаю життєвими обставинами, боячись повторити долю матері, яка втратила розум, письменник прийняв велику дозу снодійного. «Він хотів жити так несамовито, щоб можна було в будь-яку хвилину вмерти без жалю», — писав Акутаґава в останньому автобіографічному творі. І він жив несамовито. Його новели — фантастичні й реалістичні, історичні та сучасні — вирізняються вишуканим переплетенням вимислу і реальності, глибоким психологізмом, парадоксальністю суджень і тонкою іронією. Своїми творами він примушує читача замислитися над тим, що є істина і чи в змозі людина осягнути її. | ||
| 521 | _aДля широкого кола читачів | ||
| 546 | _aукр. | ||
| 650 | _aЛітературно-художнє видання | ||
| 653 |
_aЩастя. _aПавутинка. _aМуки пекла. |
||
| 655 |
_aЗбірник _vНовели, есеї. |
||
| 942 |
_2udc _cBK |
||
| 999 |
_c10449 _d10449 |
||