000			02282nam a22002537a 4500
003			Uzh_bibl
008			250312b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-617-8362-05-8 _c130.00
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bБ 43
100			_aБєлоусова,Світлана
245			_aПриходь без дзвінка.Дванадцять мандрівок до дому. _hТекст
260			_aКиїв _bЛабораторія _c2024
300			_a224 с.
520			_aОдного разу Яна сідає у потяг «Рахів — Київ» і знайомиться з дідусем. І, попри зупинки у маленьких селищах, гамір нових пасажирів плацкарту й фізичну втому, дівчина все уважніше слухає Василя Васильовича. Його історія, неначе намистини, нанизується на нитку спогадів її власного життя. Чи зустрінуться вони знову? Чому гірські маршрути, пейзажі й нічний ліс — незамінні ліки проти власних травм? Напевно, ці відчуття знайомі кожному — такі особисті й невимовлені… Але що станеться, якщо про них заговорити вголос? Десь серед темного лісу на останніх відсотках заряду телефону, що слугує ліхтариком, дівчина йде вперед, попри виснаження й біль у ногах, цитуючи Ліну Костенко: «Цей ліс живий, у нього добрі очі». Бо вона вірить у світло і не втомлюється шукати його серед людей.
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художне видання
653			_aПотяг _aПодорож _aЖиттевий шлях
655			_a Сучасна українська проза
942			_2udc _cBK
999			_c13337 _d13337