000			02277nam a22002417a 4500
003			Uzh_bibl
008			260318b |||||||| |||| 00| 0 ukr d
020			_a978-617-679-450-9 _c150.00
040			_bукр.
041			_2ukr _aukr
080			_a821(477)
090			_a821(477) _bК 14
100			_aКазанжи,Зоя
245			_aЩось таке як любов _hТекст
260			_aЛьвів _bВидавництво Старого Лева _c2018
300			_a256 с. _fВ опр.
520			_aЖінки з нової книжки Зої Казанжи мешкають поряд з нами. Вони закохуються й розчаровуються, наражаються на сучасні проблеми й утікають від минулих, цілуються при місячному сяйві й плачуть у подушку, заварюють каву або чай і в’яжуть шкарпетки, слухаються своїх мамів і повстають проти їхнього деспотизму. При жінках - чоловіки. Теж різні: рішучі й боязкі, хитрі й простодушні, занедбані обставинами й успішні, егоїсти й щиросердні. У сюжетах оповідань персонажі весь час у русі - якщо не автом, то потягом чи літаком, на крайній випадок є й тролейбус або трамвай. Найчастіш уживане в оповідях слово «життя». І це зрозуміло, адже у житті, кажуть мудрі люди, як на довгій ниві: не пройдеш, ноги не вколовши. Тому авторка й обирає життєві сюжети, у яких кожен персонаж зазнає неухильних ран, проте й знаходить від них спосіб заживлення. Любов’ю.
521			_aДля широкого кола читачів
546			_aукр.
650			_aЛітературно-художне видання
655			_aСучасна українська проза
942			_2udc _cBK
999			_c17079 _d17079